На превелику радість всіх тих, кому набридло читати моє ниття (ну, хоч комусь хоч зрідка, а таки доводиться), повідомляю, що мені задралося писати чужою мені мовою. Я люблю свою рідну українську мову і мені задралось писати російською. Я переповнена патріотичною любов"ю, ця мова прекрасна і мелодійна і мене не гребе, що вона комусь може бути незрозуміла чи комусь може не подобатись.

В житті інколи необхідно щось міняти і в першу чергу я зробила для себе те, що давно було необхідно зробити. Треба було заховати від тебе свої думки, які я так необережно відкрила одного разу. Усе ніяк не могла наважитись, боялась втратити розуміння з твого боку моїх вчинків, але насправді ти і знаючи те, що відбувається в моїй голові ніколи не розумів і не намагався зрозуміти те, що я роблю. Тому мені байдуже тепер. Абсолютно. Не буде більше тут ніякого ниття, жодних банальних фраз - лише пориви і думки, які так часто необхідно висловлювати. І що важливо - говорити живо. До речі, цікавий факт: коли ти пишеш свої думки чужою мовою вони перестають бути твоїми, вони кардинально змінюються, бо перестають бути частиною тебе живої.

Не варто більше будувати планів на майбутнє. Нехай буде що буде. Навіть якщо жити моментом так складно, навіть якщо дочекатися закінчення дня нема сил. Ніколи, нізащо не варто уявляти собі, що завтра буде краще. Обіцяю - не буде! Потрібно жити для себе, не можна бути щасливим, намагаючись робити щось виключно для інших. Намагаючись догодити, допомогти, сподобатись комусь чи ще щось подібне. Чесно - тепер насрати. Ну не подобаюся я вам, не цікавлю я вас, і що далі? Мене не гребе. Тільки коли я робитиму те, чого хочу справді Я, лише тоді у мене вийде бути цікавою самій собі. Бо причина криється не в інших людях, не в стосунках з ними, а в ставленні до себе. Поки я вважатиму себе дурепою, я буду бридким мокрим брудом. Поки я буду любити себе такою, яка я є і намагатися довести всім, шо я крута тьолка, я буду дурним гордим стервом. І тільки коли я забуду про всі ці стосунки із своїм внутрішнім я, тільки коли я знову плюну на всі спроби зробити із себе себе, я знову стану собою, котрою була багацько років тому. І мені байдуже, що комусь це не пообатиметься чи що це калічитиме мене і людей, які мене оточують, як було раніше. Я буду собою, курво! Я не буду більше ні на чому зациклюватись, кожен новий день принесе щось нове, навіть якщо він буде таким же, як попередні. Навіщо вигадувати для себе труднощі і проблеми, коли все просто, як два помножити на два??!!

Можеш сердитися на мене за те, що я міняюся і навряд чи ти помітиш, що я стаю тим, в кого ти закохався 2 роки тому. Бо ти забув те дрібне, але на дивно довбануте брутальне дівчатко. Хоча й постійно повторюєш, що сумуєш за нею. Я обіцяю, що все ще знову стане на свої місця, але я не відкрию того тобі, бо ти не повіриш, ти заперечиш, ти посмієшся, що навіть не дивно. Якби ти знав, який відпір тебе очікує, з якою міцною стіною ти зіткнешся, коли наступного разу спробуєш мене зачепити. Але ти не знатимеш і тепер мене тішить, що ти не можеш зайти в закладки і почитати мої думки, я радію, що збудувала цю картонну стінку, що захистить мене від тебе, бо вірити не можна нікому, навіть тобі, яку ілюзію безпеки ти б не створював навколо мене. Знаючи мої думки, ти знатимеш і мої слабкі місця, цим ти мене зв"яжеш, поставиш на коліна, позбавиш волі, вб"єш і з"їси моє м"ясо сирим.

До Києва незабаром (наприкінці місяця) приїдуть Кредли і я хочу потрапити на хній концерт. Лишилось лише придбати квитка. Це невимовно тішить, адже саме цього я прагну зараз з усіх сил. Я думаю, що увесь цей драйв міг би завести моє стомлене мляве серце і змусити зелену кров активніше перетікати у жилах. Простими словами - я хочу розвіятись, хочу хоч на трохи втратити голову. Хочу відчути це сп"яніння від музики, яке останнім часом не так часто і не так сильно мене вражає, напевно, звикання до музики, як до героїну, притуплює той кайф і тому хочеться більшого.

Ти породжуєш в мені ненависть до інших людей, коли показуєш їхню роль у твоєму житті і те, що ти займаєш певні позиціх в їхньому. Це ревнощі, не більше, але їх анітрохи не можна назвати безпідставними, коли усі ті курви поряд, а я на відстані сотень кілометрів. Але я люблю ненавидіти відтепер. Це негативне почуття приносить мені насолоду.

І наостанок. Якщо я колись раптом знову збожеволію і дам тобі можливість мене почитати. Я тебе кохаю. Все так само ж сильно. Але коли я, як ти сам колись наголосив (а я, до речі, жахливо злопам"ятна - ти про це забув), можу займати не більше 50% твого життя, вважаю нерівноправним те, що ти займаєш більше відсотків мого, тому зроблю усе, що зможу, щоб хоч трохи зрівняти ставки. Я приходитиму до тебе і в еротичних снах-фантазіях, і в кошмарах. Я буду всім твоїм реальним життям і всім нереальним. Солоденьких снів, сонечко.

  • Таблица коэффициентов УЕФА

  • Без заголовка 1342

  • Самые эффективные разгрузочные дни

  • Ваш комментарий


    Вы должны войти в систему, чтобы оставить комментарий.